- особливе місце
- осо́бенное ме́сто
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
особливе місце
Смотреть что такое "особливе місце" в других словарях:
артикул — (особливе місце в законі, угоді, розпорядженні тощо), стаття, параграф, розділ, пункт … Словник синонімів української мови
імунітет — у, ч. 1) мед., біол. Несприйнятливість організму до збудників заразних хвороб, до отруєння; стійкість організму проти зараження, отруєння. •• Акти/вний імуніте/т імунітет, який виникає внаслідок імунної відповіді організму на введення антигену.… … Український тлумачний словник
формула — и, ж. 1) Загальне коротке визначення якогось положення, відношення, закону і т. ін., яке можна застосувати до відповідного конкретного випадку. || Стислий, точний словесний вислів, визначення чого небудь. || Встановлений, незмінний текст чого… … Український тлумачний словник
карбонати природні — карбонаты естественные natural carbonates natürliche Karbonate клас мінералів, солей вугільної кислоти Н2СО3. Відомо бл. 120 К.п. Виділяють: бікарбонати кислі солі, гідрокарбонати основні солі, безводні і водні нормальні К.п., складні К.п.… … Гірничий енциклопедичний словник
стан — I у, ч. 1) Тулуб, корпус людини; торс. || Те саме, що талія I. || перен. Про стовбур дерева. •• Висо/кий ста/ном високий на зріст. Рі/вний ста/ном стрункий, не сутулий. Тонки/й ста/ном не товстий, з тонкою талією. 2) заст. Те саме, що … Український тлумачний словник
титул — у, ч. 1) Спадкове чи надане монархом почесне дворянське звання (князь, герцог, граф і т. ін.) або звання володаря держави (король, цар). || кого, чого або який. Найменування, звання, що дається комусь на знак визнання його заслуг, високого… … Український тлумачний словник
бочка — Форма покриття прямокутного в плані простору у вигляді напівциліндра із навмисно пузатою середньою частиною та загостреним і підвищеним верхом, внаслідок чого утворювався кільоподібний переріз і подібний за формою фронтон. Отримала особливе… … Архітектура і монументальне мистецтво
дифузія — диффузия diffusion Diffusion – 1) Перенесення речовини, зумовлене вирівнюванням його концентрації у спочатку неоднорідній системі. Д. одна із стадій численних технологічних процесів (адсорбції, сушки, екстрагування, брикетування зі зв’язуючими та … Гірничий енциклопедичний словник
